«Прапор має силу, коли його несуть»: у Києві відбудеться вечір пам’яті дисидентів В.Стуса, Ю.Литвина, О.Тихого

До 25-річчя перепоховання письменників-дисидентів Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого запрошуємо відвідати вечір пам’яті «Непереможені: прапор має силу, коли його несуть». Захід відбудеться у вівторок, 18 листопада, о 18 годині в приміщенні Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, Молодіжна зала).

Організатори заходу – Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу, проекти «Безкоштовні курси української мови» та «Мегамарш у вишиванках».

На вечорі виступлять близькі та друзі письменників, учасники експедиції з перепоховання, літератори, музиканти, які поділяться своїми спогадами та зачитають твори цих відомих шістдесятників. Також на заході покажуть уривки з фільму Станіслава Чернілевського «Просвітлої дороги свічка чорна».

Учасник експедиції з перепоховання письменників Василь Овсієнко розповідає: «Цю стрічку режисер знімав на створюваній тоді студії «Галфільм» 1989 року, коли споряджалася експедиція на Урал, щоб перевезти в Україну тлінні рештки в’язнів сумління, правозахисників Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого, які загинули в неволі в 1984-1985 року. Ці кадри – ексґумація і перепоховання в Києві – найбільш вражаючі. Що далі ціннішими стають свідчення про Стуса його однодумців, співв’язнів, бо деякі з них уже відлетіли у вирій. Цінні епізоди епохи, яка дісталася Стусові». «Наша теперішня картина не про Стуса — я наголошую на цьому в кожному інтерв'ю, бо люди приходять на фільм про Стуса, — наша картина про людину, яка мала мужність спрямувати, скоригувати свою дорогу», – каже С. Чернілевський.

Президент Українського ПЕН-клубу Євген Сверстюк згадує: «У перепохованні Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого було те, що по десятиліттях погрому знову зібрало нас докупи. Нас єднала їхня вірність і готовність боротися до кінця, оте лицарське – від Лесі Українки – коли прибитий списом до землі говорив: «Убий – не здамся!»… Залишається прапор. Але прапор має силу тоді, коли його несуть. Коли його охороняють. Коли за нього проливають кров. Це те головне, що нам заповідали і заповідають ці люди».

А проте:

ми ще повернемось

бодай – 

ногами вперед, 

але: не мертві,

але: не переможені,

але: безсмертні.

В.Стус

«Безкоштовні курси української мови»

Прес-служба проекту 

067 67 222 88

uamova.ua@gmail.com

https://www.facebook.com/MovaKursy

Undefined