Що відбувається в “Джерелі”?

Уже не вперше доводиться стикатися з інформацією про колізії довкола пансіонату “Джерело”, що знаходиться в мальовничій Пущі-Водиці під Києвом. Там уже протягом 4 місяців, від червня, живуть внутрішньо переміщені особи з Луганська, Донецька, Алчевська, Лисичанська. Наразі в пансіонаті перебуває 275 осіб, 60 із них - школярі, 40 - діти віком від 1 до 6 років, 11 немовлят. Тамтешні мешканці стверджують, що в пансіонаті постійно “змінюється влада” і що в цих локальних coup d’etat беруть участь озброєні рейдери. Нова хвиля інтересу до “Джерела” пов’язана з прес-конференцією, яка відбулася в середу за участі представників МВС, Міноборони, Міністерства охорони здоров’я, фонду «Духовна єдність України», а також адвоката людини, яка називає себе власником “Джерела”. На заході анонсувалося створення на базі пансіонату “Національного реабілітаційного центру”, в котрому зможуть лікуватися військові, що дістали поранення в АТО. Після прес-конференції, як пишуть наші колеги, залишилося більше питань, аніж було озвучено відповідей. А наступного дня, тобто в четвер, свою власну прес-конференцію вирішили влаштували переселенці, які живуть у “Джерелі”. Вони кажуть, що їх звідти знову намагаються незаконно викинути.

Що ж відбувається в “Джерелі”? 

Те, що нам вдалося дізнатися, перебуваючи в пансіонаті протягом кількох годин, є, мабуть, тільки вершечком айсберга. Але, зрештою, багато вже з цього приводу написано в медіа. Чітко зрозуміло хіба те, що йдеться про дуже ласий шматок вартістю близько 6 мільйонів доларів США та про кілька груп інтересів, які на нього претендують. При цьому, органи влади, судячи з усього, займають нейтральну позицію. У тому сенсі, що, хто б не виявився правим чи винним у цій історії, питанням, куди подіти 300 переселенців, схоже, ніхто не переймається. У розпал дискусії на ганку “Джерела” між переселенцями та айдарівцями (про останніх - нижче), біля санаторію ми побачили міліцейську машину. Троє розслаблених та на вигляд цілком безтурботних міліціонерів пояснили свою присутністю намаганням забезпечити громадський порядок і тим, що тут “постійно неспокійно”. Коментувати, із чим саме пов’язаний цей неспокій, у чому загроза для громадського порядку та хто кого намагається захопити, вони, зрозуміла річ, відмовилися.

ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ: ЧИЯ ЦЕ ВЛАСНІСТЬ?

Є кілька версій відносно того, що ж відбувається із правом власності на “Джерело”. І це, мабуть, головна проблема. Цікаво те, що комуналку наразі сплачує Оболонська райдержадміністрація м.Києва, але там інформацію щодо власнитка нам не надали. У КМДА неофіційно кажуть, що пансіонат перебуває у підпорядкуванні Департаменту соцполітики, але щодо інформації про власників треба звертатися із окремим запитом. Серед переселенців ходять чутки, що начебто триває судовий процес відносно повернення “Джерела” на баланс “Київводоканалу”, де воно перебувало раніше, але у прес-службі “Київводоканалу” кажуть, що вже давно відношення до “Джерела” не мають, і інформації про судові процеси та намагання повернути пансіонат вони також не мають.Судячи з матеріалів у ЗМІ, у згаданій на початку прес-конференції брав участь адвокат власника ТОВ “Гелліос ЛТД”, який стверджує, що саме йому належить “Джерело” і що рейдери захопили пансіонат і заселили туди утікачів від війни. Тим часом, переселенка Вікторія, яка представляється прес-секретарем громади переселенців “Джерела”, каже, що ТОВ “Гелліос ЛТД” - це саме та фірма, яка фігурувала в схемі незаконної приватизації "Джерела” людьми, пов’язаними з Віктором Януковичем. І що фонд «Духовна єдність України» - це просто спроба “Гелліос ЛТД” повернути собі пансіонат, здобутий колись шляхом нечесної приватизації (ось коротке інтерв’ю Вікторії http://youtu.be/fk4pyFAq7yY). Офіційна позиція фонду полягає в тому, що “Гелліос ЛТД” надало йому пансіонат у безоплатну дворічну оренду.

Інша група переселенців каже, що пансіонат начебто перебуває під арештом, оскільки його попередній власник, який здобув його незаконним шляхом, - втік. І, мовляв, із ким саме укладав договір фонд “Духовне єднання України” - незрозуміло. Натомість, вони, переселенці, жити тут мають повне право. Представники Фонду “Духовна єдність України” кілька разів приїздили до “Джерела” та попереджали про виселення людей найближчим часом. Переселенці стверджують також, що вони погрожували примусово викинути їх із пансіонату - якщо не з’їдуть добровільно. Мешканці пансіонату дуже невдоволені тим, що їх, як вони самі стверджують, представники фонду називають “сепаратистами, які недостойні жити тут”. І, власне, один із волонтерів, що належить до церковної громади Київського патріархату, який допомагає тутешнім переселенцям ледь не від першого дня, пан Микола Біляшівський, каже, що “ніколи не повірить, що тут живуть сепаратисти”. Він вже став хрещеним батьком одного з малюків, який народився в одній із родин уже тут, у Києві. Пан Микола також здається розгубленим, він не розуміє - хто тут кому рейдер, тільки переживає, щоб із дітьми, яких тут справді багато, було все гаразд.

ВНУТРІШНЄ ЗАХОПЛЕННЯ

Але і з переселенцями, можливо, не все так просто. Принаймні, серед них є кілька груп, які звинувачують одне одного в участі у рейдерстві. Одна із переселенок стверджує, що на території пансіонату відбувається “внутрішнє захоплення”. Цю версію ми чули також від айдарівців та від одного з волонтерів. Вони вважають, що серед переселенців є група осіб, яка, по суті, працює на такого собі Сергія Оніщука, який, за словами однієї із переселенок, відразу після Майдану разом із іншими хвацькими хлопцями здійснив рейдерське захоплення пансіонату. І начебто саме він ініціював заселення сюди людей - аби прикрити рейдерську схему благим приводом допомоги переселенцям. Із того часу триває війна: між тими, хто свого часу здійснив незаконну приватизацію “Джерела” і тими, хто потім цю незаконно приватизовану власність захопив рейдерськими методами. А жертвами, як завжди, можуть виявитися мами з дітьми, які взимку опиняться на вулиці.

АЙДАР

Та частина переселенців, яку підозрюють у зв’язках із рейдерами, звинувачує у спробі викинути їх на вулицю добровольців із “Айдару”. Під час бурхливого діалогу на ганку (відео дивіться тут http://youtu.be/30FLwjohUXs) одна з переселенок звинувачує айдарівців у тому, що вони їй погрожували. Ті, своєю чергою, звинувачення відкидають і кажуть, що жінка - “агент” Оніщенка. Айдарівці заперечують свої зв’язки із фондом “Духовна єдність України”, але при цьому, за свідченнями журналістів, на прес-конференції в середу айдарівців у залі було кілька десятків.

У холі пансіонату ми якраз наткнулися на чоловіка в камуфляжі. Він представився Ігорем, добровольцем батальйону “Айдар”. Виявилося, що сам він із Донбасу, а його родина наразі мешкає в пансіонаті. Розповідає, що приїхав на ротацію провідати родину. Ігор заперечує інформацію про те, що “Айдар” когось звідси намагається виселити. Він вважає, що родини військових також мають право тут мешкати, так само як ті, хто потребує реабілітації після лікування в госпіталі. Для цього, вважає він, достатньо виділити 10-15 кімнат. Але переселенцям ця ідея не подобається, вони кажуть, що в Пущі Водиці є інші місця, де військові можуть перебувати на реабілітації.

Вже залишаючи територію пансіонату, помічаємо бусик із написом “Айдар”. Підходимо запитати в хлопців, що тут відбувається. Вони представляються айдарівцями, кажуть, що вони тут “для охорони жінок і дітей, які тут мешкають”. Вони, що характерно, також проклинають Сергія Оніщука, називають його злодієм. Коли кілька з айдарівців підходять до юрби переселенців на ганку пансіоната, починається дуже бурхливе спілкування із взаємними звинуваченнями. Дехто з переселенців звинувачує айдарівців у тому, що вони приїхали їх виселяти, хоча айдарівці заперечують це, кажучи, що претендують тільки на те, аби родини кількох із їхніх хлопців, які змушені винаймати житло в Києві, також могли поселитися в цьому пансіонаті. 

ЩО МАЄМО НА ВИХОДІ?

1. Очевидна боротьба за “Джерело” і не виключено, що в цю боротьбу втягнуті самі переселенці. Є щонайменше кілька груп осіб, які тією чи іншою мірою (некорисливо або з корисливих мотивів) зацікавлені у “Джерелі”: Сергій Оніщук, переселенці, Айдар, фонд “Духовна єдність України” та “Гелліос ЛТД”. Про те, хто як і з ким пов’язаний, говорити не будемо. Головне - в п.2.

2. Сто дітей можуть опинитися на вулиці, причому при мінусовій температурі.

3. Органи влади, які мали би виявляти стурбованість із п.2, від вирішення проблеми дистанціюються.

Євромайдан SOS

Undefined